Про УКРЛІТ.ORG

закуповувати

ЗАКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і рідко ЗАКУПА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. ЗАКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАКУПИ́ТИ, уплю́, у́пиш; лік. Заку́плять; док., перех.

1. Одержувати за гроші, купувати що-небудь, перев. у великій кількості. Купці приїздили, закуповували хліб, сіль, хутра, шкури (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 425); Де хліба приторгує [Тихон], де підводи наньме [найме], та усе недорого і дешевш проти усіх, що тогді зо всіх голодних місць понабігали закупати (Кв.-Осн., II, 1956, 145); Закупив [Рустем] по дорозі мало не цілу крамницю, щоб ублагати Айше (Коцюб., II, 1955, 158); // Одержувати за гроші право на користування чим-небудь. Леміщиха закуповувала садки, пильнувала там ціле літо і висилала хури з овочами в степові міста на продаж (Н.-Лев., І, 1956, 172); Молодиця Рада та весела, Ніби з паном повінчалась — Закупила села (Шевч., І, 1951, 315).

2. заст. Підкуповувати, схиляючи кого-, що-небудь на свій бік, на свою користь. Суди усі сполошили [багачі], сиплячи грішми, закупляючи судську дію — хочуть вони Кармелюка знов схопити, та міцніш зачинити, та дальш зіслати (Вовчок, І, 1955, 366); Закупила батька, щоб горілки не пив (Номис, 1864, № 6479).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 174.

вгору