ЗАКРІПЛЯ́ТИСЯ див. закрі́плюватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 168.

Закріпля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. закріпи́тися, плю́ся, пи́шся, гл.

1) Скрѣпляться, скрѣпиться.

2) Смыкаться, сомкнуться (о губахъ). закріпи́лись ре́чі. Замолкли слова. Заніміли твої губочки, заплющились твої оченьки, закріпились твої реченьки. Мет. 293.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 55.