Про УКРЛІТ.ORG

закріплений

ЗАКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до закріпи́ти. Не можна працювати ножівкою без ручки або з ручкою, що має тріщину чи слабко закріплена (Практ. з машинозн., 1957, 52); В той же день дослід був проведений вдруге. Платівка була проявлена та закріплена у міцнішому розчині гіпосульфіту (Рибак, Час.., 1960, 721); Всесвітньоісторичні перемоги радянського народу закріплені в Конституції СРСР (П’ятдесят років КПРС, 1953, 20); Розмір господарства характеризується не тільки закріпленою за ним земельною площею, а й кількістю зайнятих у виробництві людей (Колг. Укр., 11, 1961, 10); // закрі́плено, безос. присудк. сл. Під час фрезерування головним рухом є обертання фрези, подача здійснюється столом, на якому закріплено деталь (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 140).

2. у знач. прикм. Який перебуває у чиємусь користуванні, віданні. Кожен колгосп і радгосп повинен не тільки одержувати якнайбільше продукції з закріпленої землі, а й господарювати ощадливо, розумно (Колг. Укр., 3, 1959, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 167.

вгору