ЗА́КРІП, ЗАКРЕ́ПА, ч., спец. Те саме, що за́кріпка. В отвір вставляють або легкими ударами молотка забивають закріп, в який потім загвинчують шуруп з надітим на нього роликом (Монтаж і ремонт.., 1956, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 167.