ЗАКРІ́Й, ро́ю, ч.

1. крав. Дія за знач. закро́ювати, закрої́ти.

2. рідко. Обрис, форма чого-небудь. З-під заліза чимраз виразніше відзначуються форми й закрої страшного чудовища, котре люди чортом називали (Кобр., Вибр., 1954, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 167.