ЗАКРУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док.
1. Скручуватися, завиватися кільцями, загинатися на кінці. Необстрижені волоски на висках закручувались кучерями, неначе гарний смушок (Н.-Лев., III, 1956,15); Сивий димок, мов нитка, виходив з чубука, закручуючись на верхньому кінці.. (Мирний, І, 1954, 285); Спідничка вся наче з білих пелюсток, вони густо накрохмалені і трошки закручуються вгору (Ів.. Таємниця, 1959, 35).
2. Загвинчуватися. Він [комендант гуртожитку «критикується», мовить своє:.. — Є давня потреба У радіоточках І в тім, щоб закручувавсь кран хоч один (С. Ол., Вибр., 1959, 212).
3. розм. Пов’язуватися, запинатися чим-небудь. За крутилась Мася в таку ж хустку, яка в мами на голові (Свидн., Люборацькі, 1955, 54).
4. розм. Звиватися, мати повороти, загини. Лукина все сиділа надворі й дивилась на той куток, де річка закручувалась (Н.-Лев., III, 1956, 357); Ось уже знайомий горбик, по якому закручується змією дорога (Фр. IV, 1950, 326); Оддалеки гайок синіє, ..шлях угору закручується, як золота нитка (Вовчок, І, 1955, 8).
5. тільки недок. Пас. до закру́чувати 1, 3, 8.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 172.