ЗАКОТКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш. док., перех., спец. Ущільнювати котком поверхневий шар грунту. Слідом за сівбою.. площу закотковують важкими трисекційними гладенькими або рубчастими котками (Колг. Укр., 4, 1959, 12); Щоб мати дружні сходи, після сівби поле слід закоткувати (Наука.., 6, 1956, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 161.