ЗАКОРКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. закорко́вувати. Корок був потрібний для закорковування пляшок з румунським вином (Смолич, V, 1959, 609).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 160.