ЗАКО́ПЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАКОПТИ́ТИСЯ, пчу́ся, пти́шся, док.

1. Покриватися кіптявою. Від диму закоптишся, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся (Номис, 1864, № 5994).

2. Ставати копченим. Сало закопчувалося, з нього падали у вогонь важкі чорні краплини жиру (Донч., V, 1957, 477).

3. тільки недок. Пас. до зако́пчувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 159.

Зако́пчуватися, чуюся, єшся, сов. в. закопти́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Закапчиваться, закоптиться. Від диму закоптишся. Ном. № 5994.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 52.