ЗАКОП́УВАННЯ, я, с. Дія за знач. зако́пувати. Від закопування хліба, агітації та щоденних провокацій вони [куркулі] переходили до нічних пожеж, убивств місцевих робітників, наклепів, підкупів нестійких незаможників, загроз (Епік, Тв., 1958, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 158.