Про УКРЛІТ.ORG

закоптілий

ЗАКОПТІ́ЛИЙ, а, е, розм. Який закоптів, закоптився (у 1 знач.). [Єфрем:] Там хата далеко просторіша, але брудна вона, закоптіла та запаскуджена (Кроп., IV, 1959, 347); Зв’язковий обходить курінь, знаходить старий закоптілий чайник, який висить над вогнем, кипить (Ю. Янов., І, 1954, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 158.

вгору