ЗАКОПИ́ЛИТИСЯ, иться, док., розм. Вип’ятитися задертися догори. — Дивлюся — ніс закопилився, скривився, немов під його що гидке піднесли (Мирний, III 1954, 248); Губи закопилилися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 158.