ЗАКОНСЕРВО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до законсервува́ти. Невдовзі він знову з’явився в дверях із скляною банкою законсервованих фруктів (Гончар, III, 1959, 160); Буковинці зажили новим, щасливим життям. Відкрилися законсервовані ще в роки кризи підприємства (Визначні місця Укр., 1958, 708).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 157.