Про УКРЛІТ.ORG

закономірний

ЗАКОНОМІ́РНИЙ, а, е. Який відбувається відповідно до законів природи або суспільства, зумовлений цими законами. В безмежному просторі здійснюють свій закономірний рух міріади небесних тіл (Наука.., 9, 1961, 11); // Не випадковий, обгрунтований, природний. Рух за комуністичну працю, що втілює в собі високі духовні якості радянських людей, вихованих партією, — закономірний результат розвитку нашої країни (Рад. Укр., 26.Х 1961, 1); Є ще випадок закономірного вживання архаїзмів — це іронія, сарказм (Рильський, III, 1956, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 157.

вгору