ЗАКОНОВЧИ́ТЕЛЬ, ЗАКОНОУЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній школі — викладач закону божого Драбівська школа — будинок непоганий, багата школ тільки сумно мені: ..два вчителі — поповичі, два законовчителі — попи, учителька — попівна. Між ними я — селюк, пролетар (Вас., IV, 1960, 37); Законовчитель погладив сиву бороду й почав: — Скажи мені, отроче, як читається шоста заповідь (Добр., Ол. солдатики, 1961, 24); В присутності всіх панів-учителів законоучитель мав читати вголос один розділ із святого письма (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 271).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 156.