ЗАКОМО́РОК, рка, ч., діал. Закамарок. — Готуй папір! — наказав він. І пішов в закамарок, де безлаї були накидані паки паперу (Скл., М. Щорс, 1938, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 154.