ЗАКОЛИХА́ТИ¹ див. заколи́хувати.

ЗАКОЛИХА́ТИ², заколишу́, заколи́шеш і рідко заколиха́ю, заколиха́єш, док., перех. Почати колихати, надавати чому-небудь розміреного повторюваного руху з боку на бік, згори вниз.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 153.

Заколиха́ти, ся. См. Заколи́хувати, ся.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 51.