ЗАКЛЮ́ЧНИЙ, а, е. Який завершує що-небудь; останній, завершальний. Зав’ялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою силою, як у цей вечір (Дмит., Наречена, 1959, 131).

∆ Заклю́чний бала́нс — складений на підставі інвентаризації усіх матеріальних цінностей і розрахункових взаємовідносин річний баланс, що є найповнішим і найточнішим відображенням фінансово-господарського стану підприємства.

◊ Заклю́чний ако́рд див. ако́рд¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 150.