ЗАКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заклюва́ти. Годі буть закльованим! Я жандармів тих понищу, від гидот життя очищу (Тич., II, 1957, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 151.