ЗАКЛУБО́ЧЕНИЙ, а, е. Покритий клубами (хмар диму, куряви і т. ін.). Розгулялася гроза. Вечорове заклубочене хмарами небо перетинали блискавки, тріском і грюкотом били громовиці (Грим., Незакінч. роман, 1962, 76).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 150.