ЗАКЛИ́КАННЯ, я, с., рідко. Те саме, що запро́шення. Маю Вас повідомити, що одержав проспект і закликання до співробітництва і завше радий запомагати «Зорі» чим зможу (Сам., II, 1958, 451).

ЗАКЛИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. заклика́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 148.

Заклика́ння, ня, с. Зазываніе, приглашеніе.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 49.