ЗАКЛЕ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заклепа́ти. Вже він [боєць] задихається в своєму тісному окопі, як у наглухо заклепанім казані (Гончар, III, 1959, 364).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 147.