ЗАКИ́ШКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати кишкати. Так випровадили донощика аж за класи, засвистали, закишкали і розійшлись по своїх місцях (Свидн., Любо-рацькі, 1955, 203).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 144.

Заки́шкати, каю, єш, гл. Закричать: киш!

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 48.