ЗАКВІ́ТЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до закві́тнути. Береза шелестить кучерявим листом, весняні гуки озиваються в заквітлім гаю (Л. Укр., III, 1952, 268).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 141.