ЗАКВА́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКВА́СИТИ, а́шу, а́сиш, док., перех. Заправляти закваскою (у 1 знач.). Цю масу [солом’яне борошно] проварюють у кормозапарниках. Після охолодження до 35 градусів її заквашують дріжджами (Колг. Укр., 11, 1958, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 141.

Заква́шувати, шую, єш, сов. в. заква́сити, шу, сиш, гл. Заквашивать, заквасить. Вона швидче ті невдалі булочки знов у діжу та й заквасила. Мнж. 97.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 46.