ЗАКА́ШЛЯТИ, яю, яєш, док. Почати кашляти По хаті пішов такий чад, такий смердючий дим, що Кайдашиха закашляла (Н.-Лев., II, 1956, 304); Збоку хтось закашляв, і Майборода шарпнувся від Марії (Кучер, Чорноморці, 1956, 140).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 140.

Зака́шляти, ляю, єш, гл. Закашлять.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 46.