ЗАКАХИ́КАТИ, аю, аєш, док. Почати кахикати; закашляти. * Образно. І раптом мотор закахикав — і став! Колеса загрузли між стеблами трав (Забіла, Промені, 1951, 120).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 140.

Закахи́кати, каю, єш, гл. Закашлять сухимъ кашлемъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 46.