ЗАКА́СУВАТИ, ую, уєш, недок.. ЗАКАСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Закачувати (у 1 знач.). —Ану, багачки, не галасуйте, а закасуйте спідниці та й біжіть на постерунок [прання] (Вільде, Сестри.., 1958, 333); Вона розщібнула рукав, закасала аж до плечей і встромила у воду руку, блакитну в місячнім сяйві (Коцюб., І, 1955, 302).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 140.

Зака́сувати, сую, єш, сов. в. закаса́ти, са́ю, єш, гл. Засучивать, засучить, заворачивать, заворотить. Рукава в неї за білі лікті закасовані. МВ. ІІ. 176.

Закасува́ти, су́ю, єш, гл.

1) Превзойти. Мін буланий навзаводах закасував його мишатого.

2) Уничтожить, исключить. Колись до війська людей вербували, а тепер їх закасували.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 46.