ЗАКА́РКАТИ, аю, аєш, док. Почати каркати. Ось воно сонце ще більше пригріє, В лузі закаркає грак (Щог., Поезії, 1958, 87); Та надвечір повіяло з теплого краю, над Ковалівкою закаркало вороння (Кучер, Прощай.., 1957. 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 139.