ЗАКАМ’ЯНІ́ЛО, перен. Присл. до закам’яні́лий 2. Грета стоїть нерухомо, закам’яніло (Собко, П’єси, 1958, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 138.