ЗАКАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм. Забруднитися, замазатися чим-небудь. Поруч з нею йшла молода панна, підіймаючи трохи спідничку, щоб не закалятись (Л. Укр., III, 1952, 730); Приходжу якось і йойкнула: Світланочка лежить, пробачте, ..підмочена, закалялась, бідненька (Логв., Давні рани, 1961, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 138.