ЗАКАДИ́ТИ, каджу́, кади́ш, док.
1. Почати кадити ладаном.
2. розм. Задиміти. Затанцювали іскри навколо пальців чоловіка,.. і відразу по хаті приємно, духом бджіл, закадила, закурила губка (Стельмах, Хліб.., 1959, 183); // Почати палити (люльку, цигарки і т. ін.). Закадили панотці і поодкидали голови в кутки канапи. І полилась їх розмова (Н.-Лев., І, 1956, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 137.