ЗАКАВРА́Ш, а, ч., діал. Закарваш. Закавраші у каптана теж довгі, що усі пальці закривали (Кв.-Осн., II, 1956, 232); Капельмейстер вийняв з закавраша свою чарівницьку паличку (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 533).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 137.

Закавра́ш, ша, м. = Закарваш. К.С. 1893. XII. 447. Сим. 206.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 45.