ЗА́ЙШЛИЙ, а, е. Який прийшов, прибув звідки-небудь; нетутешній. Колись тут був великий ліс, та з часом його вирубали зайшлі люди-чужинці (Цюпа, Назустріч.., 1958, 6); Вербівчани жадібно, як спраглий вологу, ловили кожну чутку, занесену кимсь зайшлим в село (Іщук, Вербівчани, 1961, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 136.