ЗА́ЙМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до займа́ти 5, 6. Лише мох вкриває собою оте віковічне, ніким не займане каміння (Шияп, Переможці, 1950, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 133.