ЗАЗНАЧА́ТИСЯ, а́ється, недок.

1. Позначатися, вказуватися; // безос. Вони [грузовики] скоріше нагадували кримські каруци, аніж машини дальнього слідування, як зазначалося на диктових табличках, що висіли на бортах (Кучер, Голод, 1961, 435).

2. Пас до зазнача́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 128.