ЗАЗЕЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зазелені́ти; // у знач. прикм. Стовповий шлях, сяк-так звалена на нивах у волохаті скирти солома, зазеленілі вибалочки — все це чимось нагадувало мені рідні пейзажі України (Хор., Ковила, 1960, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 126.