ЗАЗЕЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Зробити зеленим. Сонце налляло злотом глибоку долину, зазеленило трави (Коцюб., II, 1955, 308); Весна, як повідь, налетіла й забрунила, зазеленила рослину (Ле, Міжгір’я, 1953, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 126.

Зазелени́ти, ню́, ни́ш, гл. Сдѣлать зеленымъ, выпачкать въ зеленую краску.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 40.