ЗАЗДАЛЕГІ́ДЬ, присл. За якийсь час до чого-небудь; наперед. Треба заздалегідь десь захисту шукати [Явдосі], притулку для себе (Мирний, І, 1949, 235); — Ця розмова буде для нього багато важити, і тому я хотів заздалегідь попередити вас, щоб ви встигли продумати свій виступ (Гур., Новели, 1951, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 125.

Заздалегі́дь, заздалего́ди и заздали́годи, нар. Заблаговременно. Готовили заздалегідь багацько всякого снаряду. Котл. Ен. IV. 57. Не дбайте заздалегідь, що казатимете. Св. Мр. XIII. 11. Дід заздалегоди піднявсь, палічку взяв, шкандибає. Г. Барв. 189. Тобі до сього діла заздалигоди привикати. О. 1861. XI. Кух. 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 39.