ЗАЖИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Почати жирувати, пустувати. [Ганна:] А ще скажу й так: жируєш ти [Зінька]! Це все з баглаїв!.. Попогнула б спину на спеці та вмилася б кривавим потом — не зажирувала б! (Кроп., II, 1958. 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 123.

Зажирува́ти, ру́ю, єш, гл. Заиграть, зашалить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 39.