ЗАЖЕ́РНИЙ, а, е. Те саме, що заже́рливий. Іван відповідає: «..Цар зажерний вередує, А нещасний люд бідує» (Перв., Райдуга.., 1960, 96); Зажерна гусінь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 122.