ЗАЖЕ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. заже́рливий. Хоча бичок — риба невеличка, проте зажерливість і рот у неї величезні (Собко, Скеля.., 1961, 67); Гус у своїх виступах викриває зажерливість католицького духовенства і вимагав відібрати церковні землі (Іст. середніх віків, 1955, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 122.

Заже́рливість, вости и пр = Зажирливість и пр.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 38.