ЗАЖА́ТИ¹ див. зажина́ти.

ЗАЖА́ТИ², жму́, жме́ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що прити́снути. — Зажали твого батенька (Мирний, III, 1954, 286); Уже зажав старий грудьми голову сина, підім’яв її під себе — напирала стара степова сила на молоду (Тют., Вир, 1960, 235); Бондар зажме шапличка обручем.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 121.

Зажа́ти См. Зажинати.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 37.