ЗАДУДОНІ́ТИ, ни́ть, док. Підсил. до задудні́ти. Кулемет задудонів. Полум’я вихоплювалось з цівки.. і тут же гасло (Хор., Незакінч. політ, 1960, 85); Гуркнув грім. Задудоніли гори, мов здригнулися вершинами (Чендей, Вітер.., 1958, 295); Задудоніли важкі чоботи — на крик побігли [люди]. Звідусіль тривожний свист (Кач., II, 1958, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 116.