ЗАДУБІ́ЛО. Присл. до задубі́лий 3. Тільки мить Лодиженко стояв отак задубіло (Ле, Міжгір’я, 1953, 282).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 116.