ЗАДРИ́ПАНКА, и, ж., фам.

1. Про неохайну, недбайливу жінку. Олександра зовсім розледащіла. Вона почала пити. І перше неохайна, вона стала задрипанкою (Коцюб., І, 1955, 69).

2. перен. Про нікчемну, нічого не варту людину. [Павленко:] Свояшка мільйонщика — це ж неабияка задрипанка куцохвоста (Крот., Вибр., 1959, 513).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 115.