Про УКРЛІТ.ORG

задощити

ЗАДОЩИ́ТИ, и́ть, док., розм. Почати дощити (про настання обложних дощів). Задощила осінь; // безос. Як погода добра, то в нас — рай земний; зате як задощить, то така твань (Мирний, V, 1955, 419); В кінці жовтня задощило. Важкі олов’яно-сірі хмари густо облягли обрій (Коз., Сальвія, 1956, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 114.

вгору