ЗАДИ́РЧАСТИЙ, а, е. Який має задирки, буває з задирками (див. зади́рка), задирається (про дерево, метал). Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 110.

Зади́рчастий, а, е. О деревѣ: задирающійся. Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається. Каневск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 34.