ЗАДИ́РИСТИЙ, а, е, розм. Те саме, що зади́рливий. Замість пісні несміливо плеснула задириста частушка (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 109.