Зади́рга, ги, зади́рка, ки, ж.

1) Задоръ; ссора. Кіндрат на задиргу йде. Нволынск. у.

2) Заусеница. Камен. у. Ум. Зади́рочка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 34.